Позначає цивільно-правовий за нерекомендоване слово

“«цивільно-правовий» — нерекомендоване слово, кращий варіант: цивільноправовий.” - помилково виправляє додаток.

З правопису:

Разом пишемо:
2) складні іменники, утворені поєднанням прикметникової та іменникової основ за допомогою сполучного голосного: білокрíвці, високогíр’я, густолíсся, дрібнóліс, жовтóцвіт, синьоцвíт, червононíжка, червонопíрка, чорнóзем, чорнóліс, чорнóслив;

цивільноправовий утворено від цивільні права (цивільне право), тож пишемо разом

Це зовсім не той випадок. Правильно саме через дефіс. Цивільно-правовий, адміністративно-правовий. Скоріш за все через те, що ці слова є незалежними та рівнозначними.

А наведіть, будь ласка, абзац з правопису щодо цього, бо ось, що я знайшов:

  1. З дефісом пишемо:
  1. слова, утворені повторенням того самого дієслова, що виражають інтенсивну дію: писáв-писáв, робив-робив, …
  2. слова, утворені внаслідок поєднання:
    а) слів-синонімів: гидко-бридко, зроду-вíку, тишком-нишком, чáсто-густо;
    б) слів-антонімів: більш-менш, видимо-невидимо, купівля-продаж;
    в) близьких за значенням слів, що передають єдине поняття: батько-мати (‘батьки’), хліб-сіль (‘їжа’);
    г) слів із тим самим коренем, але з різними закінченнями, префіксами чи суфіксами: великий-превеликий, з давніх-давéн, з дíда-прáдіда, мáло-помáлу, повíк-вíки, рáдий-радíсінький, сила-силенна, тèхий-тихéсенький.
  3. слова, що означають приблизність: день-дрóгий, година-дві, не сьогóдні-зáвтра, три-чотири.
  4. складні вигуки і звуконаслідування, утворені повторенням того самого звукосполучення: їй-бóгу, їй-прáво…
  5. скорочення з належними до них цифрами: Ан-124…
  6. числівниково-буквені найменування класів, будинків, корпусів, поштових відділень та ін.: 7-А клас,
  7. деякі слова за традицією: карт-блáнш, стáтус-кво…

Андрій.

Мабуть Ви погано шукали. Написання складних прикметників:

Через дефiс пишемо:

Прикметники, утворенi вiд незалежних мiж собою слiв. Тобто сполучник i мiж ними вставити можна: турецько-український

(турецький i український), мовно-лiтературний (мова i лiтература

У нашому випадку - цивільний та правовий.

Ну тут, схоже, проблема не в шуканні, а в тому, як ми з вами трактуємо цивільно(-)правовий.
Ви стверджуєте, що напр. договір є і цивільний і правовий. А я стверджую, що «цивільно(-)правовий договір» йде від поняття «цивільне право».
Я не юрист, але ось, що я знайшов:

Цивільно-правовий договір з фізичною особою (договір цивільно-правового характеру) - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (стаття 626 Цивільного кодексу України) (далі – договір).
Відносини, що виникають з укладенням договорів, є цивільно-правовими і регулюються нормами цивільного законодавства.

Як ми бачимо тут зустрічається «цивільний кодекс» і «цивільне законодавство», з цього я б робив висновок, що цей договір стосується «цивільного права» і відповідно, за правописом, має бути дефіс - цивільнОправовий

Вибачте, але схоже, що Ви намагаєтеся виправдати своє якесь індивідуальне бачення, при цьому самі собі суперечите:
Як ми бачимо тут зустрічається «цивільний кодекс» і «цивільне законодавство», з цього я б робив висновок, що цей договір стосується «цивільного права» і відповідно, за правописом, має бути дефіс - цивільнОправовий. (???)

Загалом присутність словосполучення “цивільних прав” у роз’ясненні статті не скасовує вищенаведене правило написання НЕЗАЛЕЖНИХ між собою слів. Так можна маніпулювати, що мовно-літературний теж пишемо разом, бо є поняття “літературна мова” і т.д.

Долучаюся до того, що помилка визначена неправильно.

Дійсно, основа — це словосполучення цивільне право. Але які б слова не були в основі (іменник+іменник, іменник+прикметник, прикметник+іменник тощо), кінцеве слово цивільно-правовий — це відносний складний прикметник. Тож пункт § 36 Складні іменники тут узагалі недоречно згадувати, тому що в результаті це не складний іменник від слова взагалі.

Тобто правописну відповідь слід шукати в пункті § 40. Складні прикметники. До нашого випадку підходять два підпункти:
2.а. складні прикметники, основи яких називають незалежні поняття: агра́рно-промислóвий, архітектýрно-будіве́льний, військо́во-морськи́й.
Окремо два слова цивільний та право — незалежні поняття. Як аграрій і промисловість, архітектура й будівля, військо й море.
3. Складні прикметники, утворені за допомогою сполучного голосного о з двох прикметникових основ, що називають поняття з уточнювальним змістом: всесві́тньо-істори́чний, літерату́рно-худо́жній, підзо́листо-боло́тний.
У нас два прикметники цивільний і правовий (навіть якщо іменник право був у основі), які доповнюють одне одного, адже є сімейно-правовий, статутно-правовий, кримінально-правовий тощо.